В мокрой коробке, оставленной судьбой, сидел щенок — крошка, забытая всеми. Его глаза встречались с миром
Зустріч, яка не була випадковою — Знову ти тут… — бурмотіла Марина, дістаючи з сумки залишки обіду.
Крик, якого не чути Пил скрипів на зубах, але розкрити пащу було неможливо — тугий ремінь стягував губи до болю.
Ви колись бачили усмішку, що не означає радість, а лише спробу вижити, вдихнути і не завити від страху?